D:\МУЗОН\инет\Baskov_-_Novogodnee_popurri__feat._VIA_Slivki__Kristina_Orbakayte__Umaturman_i_Nikolay_Baskov_.mp3        

С ТЕБЯ  ДИЧ                 7 Denis7

Лисица один из интереснейших объектов охоты. Этот ценный пушной зверь распространен почти но всей территории нашей страны. Способов охоты на лисицу много, но наиболее эффективной и добычливой можно считать охоту с норными собаками.

В осенне-зимний сезон, при резкой смене температур и погоды (дождь, снег, метель) или когда лисице грозит какая-либо опасность, в частности при охоте на нее с гончими собаками, она, как правило, старается уйти в нору. Примем иногда отлеживается там несколько дней. На этом и основана охота на нее с норными собаками.
К этой группе собак принадлежат разводимые в нашей стране жесткошерстные и гладкошерстные фокстерьеры, вельштерьеры, жесткошерстные и гладкошерстные ягдтерьеры, гладкошерстные, жесткошерстные и длинношерстные таксы. Все эти породы обладают необходимыми охотничьими качествами, заключающимися в конечном счете в способности собаки выгнать лисицу из норы, какой бы сложности ома ни была и какой бы злобный и сильный зверь ни встретился собака.

Представьте себе вековую барсучью нору, превращенную многими его поколениями в сложный подземный лабиринт. Устроенная в лесном овраге, она занимает большую площадь, имеет до двух-трех десятков входных-выходных отверстий, от которых подземные ходы идут то неглубоко от поверхности или ската оврага, то круто спускается вниз, образуя далее второй и третий этажи. И вот из такой норы собака обязана выгнать лисицу. Для этого она должна обладать хорошим чутьем, злобой, быстрым поиском, способностью преследовать лисицу, не отставая от нее, или отставать на такое минимальное расстояние, которое гарантирует верность работы и вынуждает лисицу покинуть нору в наикратчайший срок. У собаки должна быть хорошая вязкость, то есть способность работать настойчиво и выносливо до завершения охоты. Все эти качества врожденные, но, выращивая и воспитывая щенка, их необходимо развивать.

Приведенных охотничьих качеств, однако, недостаточно для настоящей норной собаки. Во время охоты от нее требуется определенное послушание, достигаемое дрессировкой. К элементам необходимого послушания относятся немедленное подчинение собаки командам "нельзя", "возьми", "стоять", "ищи", уменье идти без поводка у ноги владельца. Собака должна являться на свист и на бесшумный сигнал (движение руки или кисти). Собаке необходимо уметь отыскивать и подавать различные предметы и спокойно вести себя в заплечной сумке. Все то обязательно потребуется при притравке и непосредственно на охоте.

Притравка. Притравку норных можно проводить в искусственных в естественных норах. Во многих охотничьих центрах организованы притравка и испытания норных собак в специально оборудованных по единым правилам искусственных норах. Такая притравка может быть начальным этапом в обучении с~ бак, но она недоступна многим охотникам из-за отсутствия искусственной норы и подсадной лисицы в местах их жительства. Поэтому в данной статье рассказывается только о притравке в естественных норах.

Молодые норные собаки могут по-разному относиться к норе и зверю. Одни принимаются за работу рано и быстро осваивают ее, другие поздно, причем известно много фактов, когда последние становились выдающимися работниками. Поэтому не следует огорчаться, если молодая собака не примялась за работу до года.
Начиная пpитpавку, следует учесть, что молодая собака, как правило, боится норы или находящегося в ней зверя. Поэтому первоочередная задача владельца освободить ее от этой боязни. Нужно забросить какой-либо предмет в нору, и приученная заранее подавать различные предметы собака почти сразу достанет его. После нескольких подач она наверняка перестанет бояться норы. Щенки и взрослые собаки очень любят трепать разливные шкуры или уже негодные меховые изделия. Тем болев они охотно м с предельной злобой треплет, например, отстрелянную бродячую кошку. Эта важная склонность собак должна быть обязательно использована. Привязанную за задние ноги кошку (еще лучше, если есть возможность использовать убитую лисицу) вталкивает рогатиной в нору, сначала недалеко, а затем все глубже, и начинает притравку. По команде "ищи" щенка впускают в нору м по команде "возьми" он должен начать трепать кошку. После этого щенку дают команду "дай" и, используя привязь, подтягивают кошку к отнорку. Пользуясь этим приемом, легко приучить молодую собаку вытаскивать зверя. Заканчивая такие уроки, полезно впустить в нору живую кошку на глазах у собаки. Лучше, если под натиском собаки кошка выскочит из норы и останется невредимой. Для этого нору подбирают небольшую, простую по конструкции и главное без тупика.

Окончив эти уроки, переходят на притравку по живому зверю. При этом нужно помнить следующее: притравку можно производить только том случае, если зверь а норе. Это требование обязательно, иначе собака может полюбить пустые норы и у нее разовьется пустолайство. С такой собакой нельзя будет охотиться. Лучше, разумеется, подобрать для притравки несложные норы и начинать притравку только при снежном покрове, когда присутствие в норе лисицы легко установить по следу. По чернотропу можно проводить пpитpавку по лисице, понорившейся от гончих. Для этого владельцу норной есть смысл посещать угодья, где охотятся гончатники.
Итак, выпала долгожданная первая пороша. Охотник отправляется к знакомой норе. По пути к ней молодая собака идет у его ноги, а вблизи норы ее берут на мягкий поводок или на руки. После кругового обхода норы по следам устанавливают, в норе ли лисица. Не доходя до норм шагов пятнадцать, охотник выбирает стрелковую позицию м пускает собаку, командуя шепотом "ищи". Ранее подготовленная к этому, она, как правило, в нору пойдет и может выставить из нее лисицу под выстрел своего хозяина. Если же собака предварительно не была подготовлена к морам, она в нору не пойдет. В этом случае нужно подойти к отнорку, через который вошла лисица, погладить собаку и, указывая на отнорок пальцем, начать натравливать ее знакомым ей "возьми". Если и в таком случае собака не идет нору, можно срезать прочный прутик и, постукивая им внутри по стенкам хода норы, возобновить натравливание собаки.

Начинающему охотнику важно помнить, что других, более успешных, способов нет, надо быть терпеливым, м рано или поздно, но молодая собака примется за работу. Но для этого необходимо как можно чаще посещать с ней норы и во время пpитpавки не допускать грубости обращении с собакой.
Правила охоты. Успех охоты зависит не только от качества норной собаки. Важно знать и соблюдать многие правила охоты.

Зная норы, особенно в местах постоянной охоты, следует использовать их с максимальной эффективностью. Дело в том, что при снеговом покрове лисица боится следа человека, и если снег над норами затоптан, она, как правило, не придет к ним до тех пор, пока следы не будут покрыты новым слоем снега. Поэтому, прежде чем заходить на нору, нужно сделать круговой обход на расстоянии не менее тридцати шагов от нее, по следам установить, понорилась ли в нее лисица и сколько их там.

Необходимо помнить, что лисица может долго не выходить из норы, если она обнаружит присутствие человека. Поэтому подходят к норе осторожно и, не доходя до нее шагом пятнадцать, выбирает стрелковую позицию. Она должна находиться на расстоянии не менее 10 шагов от ближайшего отнорка, обеспечивать полный обзор всех отнорков, Кроме того, это место должно быть удобным для маскировки. Замаскироваться можно на фоне толстого дерева или ельника, за каким-либо выступом, невысоким кустом. Если стрелковая позиция выбрана на открытом месте, то необходимо надеть белый маскировочный халат. Во всех случаях, выбирая позицию, учитывают, что лисица просматривает все впереди себя понизу, не выше пояса человека. Не следует становиться против отнорков, выходы на которых направлены в сторону охотника. Лучше, если движение ветра будет от нор на охотника, иначе правила маскировки нужно соблюдать с особой тщательностью.

На норах, занимающих большую площадь, лучше охотится вдвоем.

После выбора стрелковой позиции и маскировки наступает основной момент окоты. Утоптав под собой снег и приготовив ружье, охотник освобождает от ошейника собаку и пускает ее. Почуяв еще раньше запах лисицы, она стремительно бросается к норе, немедленно входит в нее через один из отнорков , пользуясь чутьем, начинает быстрый поиск. Если лисица не допустила до себя собаку и начала ходить по сложному лабиринту норы, собака, быстро передвигаясь, сближается со зверем и, не отступая от него, начинает настойчивое преследование. Если же лисица решила обороняться в какой-либо части ходов норы или в котле, собака смело нападает на лисицу, наносит ей чувствительные укусы и, сбив ее с оборонительной позиции, возобновляет настойчивое преследование не выходя из норы. Владельцу такой собаки приходится ждать недолго, и он в любой момент должен быть готов к стрельбе. Лисица не выдерживает и через 3 5 мин пулей выскакивает из норы. Спустя несколько секунд появляется и собака. Если лисиц в норе две и больше, охотник не сходит с места. Он быстро перезаряжает ружье и ждет выхода оставшейся в норе лисицы. Ведь она может выйти из нее немедленно, хотя и не подвергалась нападение собаки. Но лисица не сделала этого. Немного потрепав убитую лисицу, собака быстрым галопом вернулась в нору и так же быстро выставила и вторую лисицу. Охотник знает, что лисиц было в норе только две. Он это установил проверкой при обходе норы, а также по поведению собаки: потрепав немного вторую лисицу, она в нору не пошла. Значит, теперь можно оставить стрелковую позицию, отойти с убитыми лисицами подальше от норм и снять с них шкуры. Так завершается охота с очень хорошими собаками.

Конечно, не каждая собака работает так уверенно и успешно. Вот один из характерных примеров. Собака очень злобная, вязкая и чутьистая. Но из-за большого роста или неправильного строения ног она передвигается норе сравнительно медленно и при преследовании лисицы отстает от нее. При встрече с очень злобной собакой лисица задерживаться на месте не будет и немедленно намнет ходить, стараясь запутать собаку. Намереваясь выйти из норы, она подойдет сначала к одному отнорку, затем к другому, третьему и, наконец когда ей надоест долгое и настойчивое преследование, она выйдет из норы. Но сделает она это не сразу. Сначала покажется голова, потом половина туловища, а затем и вся лисица. Приостановившись у отнорка, ома осмотрится, а затем медленным галопом пойдет от норы. После выхода лисицы собака появляется только спустя некоторое время. Процесс охоты с такой собакой более длителен и характеризуется следующими особенностями. Лисица часто подходит к отноркам и через них прислушивается к происходящему на поверхности, а затем возвращается в нору. В этих случаях почти всегда собака выскакивает из норы. Проверив и убедившись, что выходного лисьего следа нет, она немедленно возвращается в нору. При выходе собаки никаких команд ей давать нельзя. Лисица выходит из норы осторожно. Охотник должен стоять неподвижно и стрелять только тогда, когда лисица начнет удаляться от норы. Кроме того, следует иметь в виду, что частые выходы из норы собаки и ее немедленное и активное возвращение в нору для продолжения работы говорят о том, что лисица на ходу и с минуты на минуту может выйти из норы. Поэтому осторожное поведение охотника и хорошая маскировка очень важны.

Особое место в охоте занимает случаи, когда в норе с одним ходом лисица сразу уходит в тупик. В такой ситуации возможны следующие варианты. В тупике злобная собака может задушить лисицу и вытащить ее из норы; чаще, обмениваясь с ней местами, она выгоняет лисицу из тупика. Но таких выдающихся по злобе собак немного. Большая часть собак начинает в тупике облаивать лисицу, периодически бросаясь на нее. Что же делать охотнику, если выход лисице отрезан? Прежде всего, нужно иметь в виду, что каждый зверь, каким бы сильным и злобным он ни был, при первой же возможности старается отделаться от собаки. Поэтому достаточно собаке бросить работу и выйти из норы, как лисица спустя некоторое время постарается оставить нору. Охотнику же нужно терпеливо ждать выхода собаки, а когда она выйдет, бесшумно поманить ее к себе набросить ей на шею петлю мягкого поводка и, наступив на его конец ногой, приготовиться к выстрелу. Собака должна вести себя спокойно у ног хозяина. Иногда лисица не сразу выходит из норы. Тогда спустя две-три минуты следует вторично или в крайнем случае третий раз пустить собак. Как правило этого не выдерживает ни одна лисица.

В сложной норе лисица также может уйти в тупик. Но в этих случаях она ведет себя иначе. При выходе собаки она оставляет тупик немедленно, а нору только после возобновления работы собаки, и очень быстро.
Есть другие особенности поведения лисицы. Молодые и более трусливые меньше задерживаются в норе и выходят из нее быстрее, старые и более смелые дольше выдерживают работу собаки и выходят из норы осторожнее Если лисица понорилась от гончих или ранена, она покидает нору также неохотно. В этих случаях собаке придется поработать больше обычного, а охотнику нужно набраться терпения чтобы довести охоту до успешного конца. Причем по понорившейся от гончих лисице охоту с норной начинают спустя полчаса-час. В этом случае лисица выйдет из норы быстрее.

Когда в норе несколько лисиц, то одна из них или несколько могут оставить нору, не дождавшись нападения собаки. Поэтому до окончания охоты охотник не должен прекращать наблюдения за отнорками и обязан быть всегда готовым к стрельбе и по осторожно и по быстро выходящей лисице.

Иногда лисицы выходят из норы через отнорок, засыпанный снегом. Поэтому важно знать, где находятся такие отнорки, и следить за ними так же, как и за открытыми.

Со стрелковой позиции охотник, как правило, не слышит работу собаки. Но когда, преследуя лисицу, собака проходит за ней мимо отнорков с лаем, то звук иногда доходит до его слуха. Это указывает на то, что лисица может выйти из норы в самое ближайшее время. Сигналом служит и выход из норы собаки, покусанной лисицей.
Не следует пускать в нору одновременно двух собак, так как если лисица уйдет в тупик, выйти ей оттуда будет труднее. Когда собаки работают вместе, они только мешают друг другу.

К недопустимым и запрещенным законом способам охоты относится раскопка нор. Каждый охотник должен помнить: если он знает правила охоты с норными собаками и будет пользоваться ими, то убьет из-под своей собаки каждую понорившуюся лисицу, не повреждая ее подземного убежища. Поэтому задача всех охотников беречь каждую нору и вести беспощадную борьбу с теми, кто нарушает закон и наносит непоправимый вред охотничьему хозяйству.

Охота на зайца
Параметры зайца. Длина тела 57-68 см; масса 4-6 кг, редко - до 7 кг. Телосложение хрупкое. Длинные уши (9,4-14 см), длинный клиновидный хвост (7,2-14 см длиной), чёрного или чёрно-бурого цвета сверху. Глаза красновато-коричневые. Летняя окраска бывает охристо-серая, бурая, коричневая, охристо-рыжая или оливково-бурая, разных оттенков. Бока окрашены светлее спины; живот белый, без ряби. Вокруг глаз белые кольца. Кончики ушей круглый год чёрные. Зимний мех немногим светлее летнего; голова, кончики ушей и передняя часть спины и зимой остаются тёмными.

Повадки зайца. В летнее время русак питается травянистыми растениями и молодыми побегами деревьев и кустарников. Чаще всего съедает листья и стебли, но может выкапывать и корни; во второй половине лета поедает семена. Состав кормов летнего рациона весьма разнообразен - различные дикорастущие (одуванчик, цикорий, пижма, птичий горец, сурепка, клевер, люцерна) и культурные (подсолнечник, гречиха, злаки) растения. Охотно поедает овощные и бахчевые культуры.

Зимой он продолжает кормиться семенами и ветошью трав, озимыми, остатками огородных культур, выкапывая их из-под снега. При глубоком снеговом покрове переходит на питание древесной и кустарниковой растительностью (побеги, кора). Охотнее всего объедает клён, дуб, лещину, ракитник, а также яблони и груши.

Активны русаки преимущественно в сумеречные и ночные часы. Только в период гона повсеместно наблюдается дневная активность. Наибольшая активность приходится на первую половину ночи и на предутренние часы. Лёжка русака в летнее время - это, как правило, просто небольшая ямка, выкопанная под прикрытием куста, поваленного дерева или в высокой траве. Часто просто залегает под кустом или в полевой меже. Постоянных нор не устраивает, иногда роет временные дневные норы при сильной жаре. Может отдыхать в заброшенных норах барсуков, лисиц и сурков. Расположение убежищ русака зависит от времени года и погодных условий. Весной лёжки чаще располагаются на прогреваемых местах; зимой лежка устраивается на снегу в закрытом от ветра месте; часто залегают осенью и зимой в стогах, у строений на окраинах населённых пунктов.

На коротком расстоянии способен развить скорость бега до 50-60 км/ч по прямой. Путает следы. Неплохо умеет плавать. Как и все зайцы, русаки - тихие звери; только будучи пойманными или раненными, они издают высокий пронзительный крик. Самка зовёт зайчат, издавая тихие звуки. Потревоженный русак щёлкает зубами, как это делают многие грызуны. Другой вид коммуникации - перестук лапами, похожий на стук в барабан.

Охота на зайца. Это одна из самых лёгких и весёлых охот, принцип которой обход территории с целью встретить зайца, руководствуясь знаниями о его любимых местах обитания. Многие любят охотится с собаками, что значительно облегчает поиск зверька. Тут задача гончей поднять зайца и заставить его бегать, а охотник должен грамотно его перехватить. Можно охотиться нагоном, когда группа охотников разделяется на стрелков и гонцов. Задача последних - выгнать зайца на стрелков.

Охота на косулю
Косуля очень похожа на оленя, только она меньше, имеет лёгкое и изящное телосложение.

Параметры косули и внешний вид. Относительно короткое туловище (100-135 см). Высота в холке - 75-90 см, масса - 20-37 кг. Уши длинные (12-14 см), заостренные; хвост совсем маленький (2-3 см), скрыт в волосах.

Окраска одноцветная - летом рыжая, зимой серая. Светлые волосы на ягодицах в виде белого пятна. У новорожденных косулят окраска пятнистая.

Самки безрогие. Рога у самцов прямые, небольшие, поставлены почти вертикально. Несут по 3 отростка в концевой части.

Повадки косули. Косуля предпочитает светлые разреженные леса, с большими полянами, горами и вырубками, и лесостепь.

Летом косули пасутся утром, вечером и первую половину ночи. Днем, особенно в жару, лежат в густой траве или кустах. Зимой пасутся в любое время суток. Зимой отдыхают в углублениях на снегу, разгребая снег до лесной подстилки.

Наибольшую (до 70 %) долю в кормовом рационе косули круглый год составляют травянистые растения. Из деревьев и кустарников чаще всего объедает осину, иву, рябину, липу, берёзу, дуб, ясень. Зимой иногда кормится хвоей молодых сосенок и можжевельника, но в отличие от оленя и лося не ест кору. Любит водные растения (вахту), за которыми приходит в болота и к озёрам. Грибы поедает в небольшом количестве. Ест ягоды, каштаны, желуди, плоды бука и диких фруктовых деревьев. Кормящаяся косуля передвигается, как правило, небольшими шагами, часто останавливаясь и прислушиваясь. При пересечении малокормного участка животное переходит на рысь.

Косули живут небольшими группами: самки с детёнышами, самцы - поодиночке или по 2-3 голов. Осенью, после окончания гона, образуются смешанные стада до 20-30 голов, распадающиеся весной. Во время гона самцы сильно возбуждены, издают «чуфыкающие» звуки; между ними возникают драки, которые нередко оканчиваются ранением соперника. На одного самца приходится 2-3 самки или весь период гона самец держится с одной самкой. Обычно самки приносят 2 детенышей, редко 1 или 3. Новорожденные косулята неделю остаются там, где появились на свет, затаившись в траве. Через 7-8 дней они начинают ходить за матерью. Самка кормит косулят 2-3 месяца.

Самцы, на первом году жизни, имеют потребность чесать рога. В мае-июне рога полностью окостеневают, самцы в это время часто трутся ими о стволы небольших деревьев, сдирают с рогов остатки кожи с шерстью и таким путем отполировывают их концы.

Охота на косулю. У косули хорошо развиты органы чувств. Считается, что спастись от врагов животному помогают прежде всего хорошее обоняние и слух. Косуля видит движущегося охотника на открытой местности на расстоянии до 2 км, а в редком лесу - до 500 м; неподвижные предметы она различает хуже. Скорость бега взрослой косули около 60 км/ч.

Добыть косуль можно подходя к ним с подветренной стороны только в то время, когда косули едят, и стоя не шевелясь или лежа на земле - пока которая-нибудь из стада поднимет голову и можно будет выстрелить.

Также применяется метод облавы. Когда одна группа охотников сидит в засаде, а другая гонит на них косуль. Или можно прибегнуть к травле собаками.

Правила охоты
Если вы только хотите стать охотником, вам необходима будет следующая информация:

порядок выдачи удостоверения охотника;

все об экзамене для получения удостоверения охотника.

Информация, которая необходима любому охотнику:

проведение охоты в охотничий сезон 2009/2010 года: сроки охоты, дни охоты, разрешенное количество добывания диких животных и др;

закон Украины "Об охотничьем хозяйстве и охоте".

И, конечно же, каждый охотник должен знать правила безопасности на охоте.

Удостоверение охотника
П О Р Я Д О К видачі посвідчення мисливця та контрольної картки обліку добутої дичини і порушень правил полювання

І. Загальна частина

1. Цей Порядок, розроблений Міністерством лісового господарства України відповідно до Положення про мисливське господарство та порядок здійснення полювання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 липня 1996 р. №780 та Змін і доповнень до нього, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 19 березня 1997 року №245, встановлює порядок видачі посвідчення мисливця та контрольної картки обліку добутої дичини і порушень правил полювання.

2. Документами на право полювання є посвідчення мисливця, контрольна картка обліку добутої дичини і порушень правил полювання /контрольна картка/ з відміткою про сплату державного мита та інші необхідні документи, передбачені в п. 14 Положення про мисливське господарство та порядок здійснення полювання.

3. Термін дії посвідчення мисливця не обмежений. Контрольна картка діє протягом одного мисливського сезону.

4. Посвідчення мисливця видається Мінлісгоспом та його органами на місцях після складання громадянином екзамену за відповідною програмою.

5. Розмір плати за видачу посвідчення мисливця та контрольної картки встановлюється Мінлісгоспом за погодженням з Мінфіном.

II. Порядок видачі посвідчення мисливця та контрольної картки обліку добутої дичини і порушень правил полювання

6. Мінлісгосп України виготовляє номерні (із зазначенням серії по областях) бланки посвідчень мисливця та контрольні картки.

7. Спеціально уповноважені державні органи у галузі ведення мисливського господарства, надалі – державні органи, отримують від Мінлісгоспу України необхідну кількість бланків посвідчення мисливця та контрольних карток.

8. Ведення справ з питань видачі посвідчень мисливця та контрольних карток обліку добутої дичини і порушень правил полювання здійснюється: Мінлісгоспом – для жителів м. Києва; обласними управліннями лісового господарства, державними лісогосподарськими об’єднаннями – для жителів Автономної Республіки Крим, областей; Севастопольським державним лісомисливським господарством – для жителів м. Севастополя.

9. Посвідчення мисливця та контрольна картка обліку добутої дичини і порушень правил полювання підписуються: Міністром, його заступниками, начальником управління мисливського господарства, його заступником, керівниками, відповідних органів, які видали зазначені документи або посадовими особами, які виконують їх обов’язки.

10. При уповноваженому державному органі Автономної Республіки Крим, областей та м. Севастополя створюється комісія по прийому екзаменів за відповідною комп’ютерною програмою у громадян, що бажаюють стати мисливцями.

11. Громадяни, які виявили бажання стати мисливцями, пишуть заяву та заповнюють анкету встановленого зразка (додаток №1) і здають їх уповноваженому державним органом мисливствознавцю в районі, який зібрані заяви і анкети надсилає до державного органу області.

Під час подачі зазначених документів заявник пред’являє паспорт, а у випадках, передбачених законодавством України, – інший документ, який засвідчує особу.

12. У встановлений день, але не пізніше 2 /двох/ місяців від дня подачі заяви, за погодженням з уповноваженим державним органом мисливствознавцем району громадянин повинен прибути до державного органу для здачі екзамену. Про результат здачі екзамену голова комісії повідомляє громадянина в той самий день.

13. У разі позитивного рішення екзаменаційної комісії відповідні дані про мисливця заносяться в автоматизовану інформаційну систему (АІС) із наступним занесенням їх в бланк посвідчення мисливця.

У випадку нездачі громадянином екзамену йому надається термін в 2 місяці для підготовки, після чого він може скласти екзамен повторно.

14. Для одержання посвідчення мисливця та контрольної картки мисливець повинен перерахувати на рахунок державного органу вартість посвідчення і контрольної картки та сплатити державне мито. Квитанції про сплату вартості вищезазначених документів і сплату державного мита громадянин подає уповноваженому державним органом мисливствознавцю в районі, який передає їх до державного органу області.

15. Підписані і завірені печаткою державного органу посвідчення мисливця та контрольні картки передаються мисливствознавцям в районах для вручення їх мисливцям за місцем їх постійного проживання при пред’явленні паспорта або документа, що його замінює.

16. Мисливець, який був позбавлений права полювання до 3 (трьох) років і в нього були вилучені посвідчення мисливця і контрольна картка обліку добутої дичини і порушень правил полювання, може отримати нове посвідчення мисливця та контрольну картку на загальних підставах із нововступаючими лише після закінчення терміну, на який він був позбавлений права полювання.

Сезоны охоты
ГОСУДАРСТВЕННЫЙ КОМИТЕТ ЛЕСНОГО ХОЗЯЙСТВА УКРАИНЫ

П Р И К А З

17.04.2009 N 102

Зарегистрировано в Министерстве юстиции Украины 23 апреля 2009 г. за N 367/16383

О проведении охоты в охотничий сезон 2009/2010 года

В соответствии с Законом Украины "Об охотничьем хозяйстве и охоте" ( 1478-14 ) и Положении о Государственном комитете лесного хозяйства Украины, утвержденного постановлением Кабинета Министров Украины от 27 июня 2007 года N 883 ( 883-2007-п ), ПРИКАЗЫВАЮ:

1. Установить такие сроки охоты:

1.1. На уток (кроме обыкновенного гоголя, белоглазой чернети, савки, огаря, пеганки, обыкновенной гаги, лутка, крохалей), лысуху, куликов (кроме кулика-сороки, ходулочника, шилоклювки, кроншнепов, чайки, авдотки, тиркушек, поручейника, камнешарки, черныша, перевозчика, фифи, зуйков морского, малого, большеклювого галстучника), голубей (кроме клинтуха) - с 18-и часов 15 августа до 27 декабря 2009 года включительно.

1.2. На гусей: серого, белолобого большого, гуменника - с 18-и часов 15 августа 2009 года до 31 января 2010 года включительно.

1.3. На перепелку - с 18-и часов 15 августа до 31 октября 2009 года включительно.

1.4. На куропатку серую и фазана - с 3 октября до 27 декабря 2009 года включительно.

1.5. На пернатую дичь, выращенную на фермах и выпущенную в охотничьи угодья "под выстрел" - с 1 августа до 27 декабря 2009 года.

1.6. Индивидуальная охота на копытных животных:

- на самца косули (с учетом селекционного отбора) - с 1 мая до 27 декабря 2009 года включительно;

- на самца кабана - с 1 августа 2009 года до 31 января 2010 года включительно;

- на молодняк кабана - с 1 сентября 2009 года до 31 января 2010 года включительно;

- на оленей благородного и пятнистого, лося, лани, муфлона, на молодняк (к 2-х лет) указанных видов, а также на самок кабана и косули - с 1 сентября до 27 декабря 2009 года включительно.

1.7. Коллективной и облавной охоты на диких парнокопытных животных - с 24 октября до 27 декабря 2009 года включительно.

1.8. На байбака - с 4 июля до 27 сентября 2009 года включительно.

1.9. На зайца-русака, лисицу, енотовидную собаку, куниц лесную и каменную, хорька лесного, ондатру, белку, бобра - с 7 ноября 2009 года до 31 января 2010 года включительно.

2. Установить, что:

2.1. Дни охоты:

- на пернатых - суббота, воскресенье и среда, а для охотников с собаками легавых пород и спаниелями (за исключением охоты на гусей) дополнительный день охоты - четверг. На вальдшнепа для иностранных и отечественных охотников в Автономной Республике Крым, Донецкой, Запорожской, Николаевской, Одесской, Херсонской областях - все дни недели. На выращенную на фермах и выпущенную "под выстрел" пернатую дичь - все дни недели (при условии наличия специально отведенных для этой цели приказом пользователя охотничьих угодий участков);

- на копытных при индивидуальной охоте - все дни недели, а при коллективной и облавной охоте - суббота и воскресенье;

- на пушных - суббота и воскресенье.

2.2. Дневная норма отстрела зайца-русака одним охотником - один заяц. Нормы отстрела енотовидной собаки и лисицы не лимитированы.

2.3. Норма добывания пернатой дичи одним охотником за день охота не должна превышать:

гусей - 3;

уток - 5;

лысух - 7;

куликов - 10;

голубей - 10;

перепелов - 15;

куропаток серых - 3;

фазанов - 3;

пернатая дичь, выращенная на фермах "под выстрел", - не лимитировано.

2.4. В местах зимовки диких гусей на Азово-Черноморском побережье охота на них разрешается только на суходольных участках и внутренних водных объектах из засады в светлое время суток.

2.5. Охота на зайца- русака, енотовидную собаку, лисицу и пернатую дичь проводить по отстрелочным карточками, которые выдаются пользователями охотничьих угодий, в пределах установленной пропускной способности угодий.

2.6. Охота на диких парнокопытных животных, белку, куниц лесную и каменную, хорька лесного, бобра, байбака, ондатру проводить по лицензиям, согласно утвержденным Министерством охраны окружающей природной среды Украины лимитом добычи (отстрела, отлова) диких парнокопытных и пушных зверей в сезон охоты 2009/2010 года и Положением о порядке обращения с оружием, выдачи лицензий на добывание охотничьих животных и проведения охот, утвержденного приказом Гослесхоза от 02.04.2007 N 129 ( z0389-07 ), зарегистрированного в Министерстве юстиции Украины 18.04.2007 N 389/13656 (далее - Положение).

2.7. Коллективная и облавная охота на парнокопытных животных разрешается в составе не больше двадцати охотников, включая загонщиков, и не больше двух раз в одном охотничьем угодье (квартал, поле и т.п.) на протяжении сезона.

2.8. Добывание волка, лисицы и енотовидного собаки разрешается осуществлять при наличии у охотника лицензии или отстрелочной карточки на добывание других охотничьих животных.

Отстрел волка и лисицы не в охотничий сезон или в запрещенных для охоты местах осуществляется охотниками с разрешения Республиканского комитета Автономной Республики Крым лесного и охотничьего хозяйства, областных управлений лесного и охотничьего хозяйства, государственного предприятия "Севастопольское опытное лесоохотничье хозяйство", а в пределах территорий и объектов природно-заповедного фонда - с разрешения Республиканского комитета Автономной Республики Крым охраны окружающей природной среды, государственных управлений охраны окружающей природной среды в областях, городе Севастополе по письменной заявке пользователя охотничьих угодий.

2.9. Условия организации и осуществления охоты иностранцами, размер платы за предоставленные услуги и добытую продукцию определяются соответствующими договорами, которые составляются между иностранцами или юридическими лицами, которые организовывают для них охоту, и пользователями охотничьих угодий.

2.10. Отстрел охотничьих животных для ветеринарно-санитарной экспертизы проводить согласно Инструкции по проведению выборочного диагностического отстрела охотничьих животных для ветеринарно-санитарной экспертизы, утвержденной приказом Госкомлесхоза от 9 октября 2001 года N 94 ( z0900-01 ),зарегистрированном в Министерстве юстиции Украины 24 октября 2001 года N 900/6091. Животных, добытых в порядке проведения селекционного и выборочного диагностического отстрела для проведения ветеринарно-санитарной экспертизы, причислять к лимиту их добывания в сезоне охоты 2009/2010 года.

2.11. Отлов с целью переселения в угодья других пользователей в счет лимита добывания 2009/2010 года разрешается проводить во все дни недели: байбака - с 1 июня до 1 августа 2009 года, парнокопытных животных - с 1 сентября 2009 года до 1 марта 2010 года. На каждое отловленное животное к началу ее вывоза обязательно закрывается лицензия.

3. Республиканскому комитету Автономной Республики Крым лесного и охотничьего хозяйства, областным управлениям лесного и охотничьего хозяйства, государственному предприятию "Севастопольское опытное лесоохотничье хозяйство" по согласованию с Республиканским комитетом Автономной Республики Крым по охране окружающей природной среды, государственными управлениями охраны окружающей природной среды в областях, городе Севастополе и с учетом эпизоотической ситуации в регионе:

3.1. Установить соответственно для Автономной Республики Крым, областей, города Севастополя конкретные даты открытия и закрытия охота на тот или иной вид охотничьих животных, нормы добывания животных, дни охоты, порядок и места проведения охоты на пернатую дичь (с учетом требований Конвенции о водно-болотных угодья, которые имеют международное значение, главным образом как среды существование водоплавающих птиц ( 995_031 )) в пределах, определенных этим приказом.

Закрывать охоту на отдельный вид или все виды диких животных в охотничьих угодьях отдельного пользователя, района и региона при возникновении или угрозе распространения особо опасных болезней, в том числе общих для животных и людей.

3.2. Выдать пользователям лицензии согласно утвержденным в установленном порядке лимитов добывания диких парнокопытных и пушных зверей.

3.3. Своевременно поставить в известность всех пользователей охотничьих угодий и заинтересованных государственных органов Автономной Республики Крым, областей, города Севастополя про установленные сроки и порядок осуществления охоты на диких животных в охотничий сезон 2009/2010 года.

3.4. Провести с пользователями охотничьих угодий региона совещания по вопросам открытия и проведение охот, соблюдение техники безопасности на охоте согласно Положению ( z0389-07 ).

3.5. В сотрудничестве с Государственной экологической инспекцией, Республиканским комитетом Автономной Республики Крым по охране окружающей природной среды, государственными управлениями охраны окружающей природной среды в областях, городе Севастополе, Государственной экологической инспекцией в Автономной Республике Крым, Государственной экологической инспекцией Азовского моря, Государственной Азово-Черноморской экологической инспекцией, Государственной экологической инспекцией по охране окружающей среды Северо-Западного региона Черного моря, государственными экологическими инспекциями в областях, городе Севастополе, главными управлениями Министерства внутренних дел в Автономной Республике Крым, городе Севастополе, городе Киеве и Киевской области, областными управлениями Министерства внутренних дел обеспечить контроль за соблюдением пользователями охотничьих угодий требований законодательства при выдачи лицензий и отстрелочных карточек на добывание охотничьих животных, охраной государственного охотничьего фонда от браконьеров, соблюдение охотниками правил охоты, норм добывания животных и техники безопасности.

4. Пользователям охотничьих угодий:

4.1. Установить места и порядок проведения охот, конкретные даты открытия и закрытие охоты на тот или иной вид охотничьих животных, дни охоты, нормы добывания животных в пределах, определенных приказом территориального органа исполнительной власти в области ведения охотничьего хозяйства.

4.2. Обеспечить соблюдение профилактических мероприятий по бешенству и других опасных болезней, проведение ветеринарно-санитарной экспертизы добытых животных. Сезон охоты начинать с подтверждения соответствующими органами ветеринарной медицины согласно с Законом Украины "О ветеринарной медицине" ( 2498-12 ).

4.3. Определить пропускную способность охотничьих угодий, согласовать ее с территориальными органами исполнительной власти в области ведения охотничьего хозяйства и охраны окружающей природной среды Украины.

4.4. Обеспечить соблюдение порядка учета, выдачи и возвращение лицензий, отстрелочных карточек, учёта добытой дичи, организации и осуществление охоты.

Выдавать охотникам лицензии и отстрелочные карточки с указанием в них конкретной даты и места осуществления охоты.

4.5. Перед началом охоты обеспечить регистрацию охотников и проведение инструктажей по вопросам техники безопасности при обращении с оружием и осуществлении охоты.

Допускать к охоте лишь тех охотников, которые имеют документы на право охоты, предусмотренные статьей 14 Закона Украины "Об охотничьем хозяйстве и охоте" ( 1478-14 ).

4.6. Обеспечить надлежащую охрану государственного охотничьего фонда, суровое соблюдение охотниками правил охоты и техники безопасности.

5. Контроль за выполнением настоящего приказа возложить на заместителя председателя Бородаева И.В.

6. Приказ вступает в силу со дня его официальной публикации.

Первый заместитель Председателя Ю.Н.Марчук

Техника безопасности
ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Держкомлісгоспу України 02.04.2007 N 129

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18 квітня 2007 р. за N 389/13656

ПОЛОЖЕННЯ

про порядок поводження із зброєю, видачі ліцензій на добування мисливських тварин та проведення полювань

Це Положення, розроблене відповідно до статей 6, 14, 16, 17 Закону України "Про мисливське господарство та полювання" (1478-14), ст. 15 Закону України "Про тваринний світ" (2894-14), є загальним при здійсненні полювань в мисливських угіддях України і є обов'язковим для всіх користувачів мисливських угідь.

1. Порядок поводження із зброєю

1.1. Мисливська зброя є предметом підвищеної небезпеки, персональну відповідальність за її технічний стан несе власник зброї.

1.2. Умовою безпечного користування мисливською зброєю є чітке виконання правил користування нею та сувора дисципліна всіх мисливців під час полювання.

1.3. Не допускається виїзд мисливців і перебування їх на полюванні з несправною та незареєстрованою зброєю.

1.4. Забороняється:

направляти зброю на людину чи домашніх тварин, навіть якщо вона незаряджена;

стріляти без потреби;

рушницю з внутрішніми курками тримати з відкритим запобіжником.

1.5. При заряджанні і розряджанні зброї її ствол повинен бути направлений вгору або в землю.

1.6. Зустрівши людину в мисливських угіддях, зброю потрібно відкрити, вийняти з неї патрони, якщо вона заряджена.

1.7. При пересуванні на всіх видах транспорту до місця полювання зброя обов'язково має бути розрядженою, розібраною і знаходитись у чохлах.

1.8. Під час долання перешкод зброю потрібно розрядити і переносити її у відкритому вигляді або з відкритим замком.

1.9. Не можна брати рушницю стволом до себе при виході із човна, машини, мотоцикла та інших видів транспорту.

1.10. При наближенні до населеного пункту, місця відпочинку, збору і т. ін. за 200 метрів мисливець зобов'язаний розрядити рушницю.

1.11. Особливої обережності мисливець повинен дотримуватися при стрільбі в чагарнику. Забороняється стрільба по птахах, які злітають, нижче 3 метрів на дистанції 10 метрів.

1.12. Забороняється стріляти на шум, шарудіння, по невиразно видимій цілі (у тумані, сильному снігопаді, сутінках і т. ін.).

1.13. Стрільбу мисливець має вести із особливою обережністю і попередньо переконавшись в тому, що в напрямку пострілу немає людей і домашніх тварин. Враховуючи, що куля випущена із гладкоствольної зброї, небезпечна на відстані 300 метрів.

1.14. Під час відпочинку зброю в незарядженому стані слід підвішувати або класти на надійну опору.

1.15. Під час стрільби, при осічці, мисливець не повинен відкривати рушницю раніше, ніж через сім-вісім секунд, в іншому випадку порох може спалахувати повільно, внаслідок чого буде "затяжний" постріл.

1.16. У випадку падіння рушниці або мисливця потрібно відразу розрядити рушницю і переконатися, що в канали стволів не потрапили сторонні предмети.

1.17. Після пострілу треба перевірити, чи не залишилися в каналах стволів частинки розірваних гільз та інших предметів.

1.18. Не можна використовувати не за призначенням приклад зброї (добивати пораненого звіра).

1.19. У разі якщо патрон не входить в патронник стволів, заборонено його туди втискати, треба обережно вийняти і замінити іншим.

1.20. Не дозволяється стріляти із човна над головами людей, які в ньому знаходяться.

1.21. Стрільба з човна веслярами забороняється.

1.22. При пересуванні на човні рушниці мисливців повинні бути розряджені.

1.23. Забороняється стрільба по тваринах з автомототранспортного засобу незалежно від того, знаходиться він в русі чи ні.

1.24. Під час групового полювання кожен мисливець зобов'язаний знати його умови і суворо дотримуватись правил безпеки при користуванні зброєю.

2. Порядок видачі ліцензії на добування мисливських тварин

2.1. Ліцензія на добування мисливських тварин (далі - ліцензія) - це документ суворої звітності, який засвідчує право мисливців на добування однієї особини тварини певного виду, статі і віку, що зазначено в ньому.

2.2. За ліцензією здійснюється полювання на кабана, лань, оленів благородного та плямистого, козулю, лося, муфлона, білку, бабака, бобра, нутрію вільну, ондатру, куниць лісову та кам'яну, норку американську, тхора лісового (далі - мисливські тварини).

2.3. Державний комітет лісового господарства України видає Республіканському комітету Автономної Республіки Крим, обласним управлінням лісового господарства, Севастопольському державному досвідному лісомисливському господарству (далі - Державні органи лісового господарства) бланки ліцензій відповідно до лімітів добування мисливських тварин (далі - ліміти), затверджені на мисливський сезон Мінприроди, після попередньої оплати ними вартості ліцензій в обсязі всього ліміту.

2.4. Державні органи лісового господарства реєструють отримані бланки ліцензій в журналі обліку ліцензій, який повинен бути пронумерований, прошнурований та скріплений печаткою. На виданих бланках робиться відмітка про реєстрацію в державному органі лісового господарства, який їх видав (штамп або печатка цього органу, дата, підпис керівника).

2.5. Державні органи лісового господарства видають ліцензії користувачам мисливських угідь (далі - Користувачі) після попередньої оплати ними вартості ліцензій.

2.6. У разі закінчення бланків ліцензій та невикористання всього ліміту Користувачі можуть отримати додаткові ліцензії після оплати ними їх вартості та після повернення державним органам лісового господарства використаних бланків ліцензій, за якими тварини не були добуті.

2.7. Користувачі мисливських угідь реєструють отримані ліцензії у журналі обліку ліцензій, який повинен бути прошнурований і скріплений печаткою державного органу лісового господарства, сторінки журналу повинні бути пронумеровані. У журналі вказуються номер ліцензії, вид тварини, на яку видається ліцензія, прізвище мисливця, номер посвідчення мисливця та номер щорічної контрольної картки (далі - Контрольна картка), спосіб добування, дата (термін) та місце проведення полювання.

2.8. Користувачі видають мисливцям ліцензії за підписом керівника, скріплені печаткою. У ліцензії вказуються прізвище та номер посвідчення мисливця, номер Контрольної картки, спосіб добування, термін та місце здійснення полювання. У ліцензії на відстріл парнокопитих тварин користувачі вказують стать та вік тварини, визначеної до добування.

2.9. Ліцензія з незаповненими реквізитами, виправленнями, простроченими термінами полювання або не зареєстрована у вищезазначених журналах вважається недійсною, а полювання за нею - незаконним.

2.10. Ліцензія видається користувачем на термін:

на один світловий день - при колективному, облавному та індивідуальному полюванні на кабана, лань, оленів благородного та плямистого, козулю, лося, муфлона (далі - парнокопиті тварини) та при індивідуальному полюванні на білку, бабака, бобра, нутрію вільну, ондатру, куниць лісову та кам'яну, норку американську, тхора лісового (далі - хутрові звірі);

на мисливський тур - іноземним мисливцям при полюванні на парнокопитих тварин;

до моменту відлову - при відлові мисливських тварин для переселення.

3. Порядок здійснення полювань на ліцензійні види тварин

3.1. На ліцензійні види хутрових звірів, а також на оленячих, під час гону, дозволяється лише індивідуальне полювання.

3.2. При індивідуальному полюванні на ліцензійні види хутрових звірів дозволяється використання собак мисливських порід, на які є паспорт з відміткою про допуск до полювання у поточному році.

3.3. На парнокопитих тварин дозволяється індивідуальне, колективне та облавне полювання.

3.4. Колективне та облавне полювання дозволяється в складі не більше двадцяти мисливців, уключаючи розпорядника та нагоничів.

3.5. Полювання на парнокопитих тварин дозволяється лише набоями, спорядженими кулею. Забороняється полювання на вказаних тварин з використанням малокаліберної гвинтівки під патрон кільцевого запалювання або набоїв, споряджених картеччю чи шротом.

3.6. Учасники полювання розписуються про ознайомлення з інструктажем у журналі реєстрації інструктажів з техніки безпеки при проведенні полювань, який має бути прошнурований та скріплений печаткою користувача, сторінки журналу повинні бути пронумеровані. У журналі зазначаються номер ліцензії, за якою проводиться полювання, вид тварини, місце, спосіб та дата полювання, а також номери посвідчень мисливців - учасників полювання та номери їх контрольних карток.

3.7. Одразу після добування тварини на місці відстрілу (відлову), до початку вивезення добутої тварини, а також у разі закінчення зазначеного в ліцензії терміну полювання вона закривається шляхом відмітки про результат добування. Розпорядник полювання робить відмітку про полювання за даною ліцензією у контрольних картках усіх мисливців, які беруть участь у полюванні, а після закінчення полювання робить відмітку про результат, завіряючи це своїм підписом. При індивідуальному полюванні на ліцензійні види хутрових звірів відмітку в контрольній картці робить сам мисливець.

3.8. У разі поранення вказаної в ліцензії тварини під час проведення полювання організовується добір цієї тварини. До початку добору на зворотному боці ліцензії керівник полювання робить відмітку про поранення тварини. Під час добору добування інших тварин (крім вовка) забороняється, якщо немає ліцензій, за якими дозволено добування інших тварин. Добір проводиться в межах угідь користувача, де проводилось полювання. При переході пораненої тварини в угіддя іншого користувача добір проводиться лише за погодженням з користувачем цих угідь.

3.9. При проведенні колективного чи облавного полювання на парнокопитих тварин у разі перестрілу (відстрілу за однією ліцензією декількох тварин при їх одночасному виході на різні номери стрілецької лінії під час одного загону) розпорядник полювання закриває ліцензію на одну з добутих тварин. На зворотному боці ліцензії до початку вивезення добутих тварин він обов'язково робить відмітку про кількість добутих у результаті перестрілу тварин, їх вік, стать. Добутих тварин мисливці здають користувачеві угідь і сплачують вартість ліцензій на додатково відстріляних тварин. Користувач видає і закриває ліцензії на додатково добутих тварин. Відстріляні тварини зараховуються в ліміт поточного року. За відсутності резерву ліміту користувач негайно повідомляє про перестріл у територіальні органи Держкомлісгоспу та Мінприроди. При цьому користувач мисливських угідь сплачує державному органу лісового господарства, від якого отримав ліцензії, вартість м'яса добутих понад ліміт тварин і вартість ліцензій.

3.10. Після проведення полювання мисливець, якому було видано ліцензію, зобов'язаний повернути її користувачеві. У 10-денний термін після закінчення сезону полювання користувачі подають державному органу лісового господарства, від якого отримали ліцензії, звіт про результати проведення полювань за ліцензіями. У звіті користувач зазначає кількість добутих тварин за видами, їх вік, стать та додає до звіту всі отримані ним ліцензії. Державний орган лісового господарства узагальнює звіти користувачів та зберігає їх протягом трьох років разом з повернутими ліцензіями. Після закінчення терміну зберігання вказані звіти та ліцензії списуються відповідно до встановленого законодавством порядку.

3.11. Ліцензії, за якими тварини не були відстріляні, та ліцензії, полювання за якими з певних причин не проводилось (крім випадків карантинних чи інших офіційно введених обмежень), утрачають силу та повертаються за місцем придбання без відшкодування їх вартості.

3.12. У разі заборони полювання в певних мисливських угіддях через уведення карантинних чи інших офіційно введених обмежень вартість ліцензій, виданих у ці угіддя, компенсується в повному обсязі державним органом лісового господарства, який видавав ліцензії, - користувачу, а користувач - мисливцю, який не зміг використати заздалегідь придбану ліцензію.

3.13. Добуті під час полювання парнокопиті тварини здаються користувачеві мисливських угідь, який зобов'язаний забезпечити проведення державної ветеринарно-санітарної експертизи добутих тварин. Учасники полювання мають переважне право на придбання продукції полювання. При цьому м'ясо копитних тварин може реалізовуватися учасникам полювання зі знижкою до 30 відсотків (частка мисливця). Субпродукти копитних тварин, добутих мисливцем під час полювання, після проведення ветеринарно-санітарної експертизи є власністю мисливця.

3.14. Хутрові звірі, добуті мисливцем під час полювання, є власністю мисливця. При цьому добуті тварини, які призначені для використання з харчовою метою, підлягають обов'язковій державній ветеринарно-санітарній експертизі.

3.15. Для транспортування продукції полювання користувач записує результати полювання у контрольну картку обліку добутої дичини та порушень правил полювання всім мисливцям, які брали участь у полюванні. Відсутність відповідної відмітки в контрольній картці за наявності в мисливця продукції полювання є порушенням правил полювання.

3.16. Мисливські трофеї, одержані від добутих копитних тварин, підлягають обов'язковій реєстрації у користувача мисливських угідь з оформленням відповідного трофейного листка із зазначенням у ньому місця, часу їх добування, оцінки трофейної якості.

4. Порядок проведення облавного полювання

4.1. Облавним полюванням вважається полювання із загоном мисливських тварин на засідку стрільців (стрілецьку лінію).

4.2. Важливими умовами безпеки при облавному полюванні є найсуворіша дисципліна її учасників, чітке знання і дотримання правил полювання, беззаперечне виконання вказівок розпорядника полювання.

4.3. Облавне полювання проводиться лише в умовах повної видимості (повністю розвидниться, розсіється туман чи припиниться сильний снігопад). Будь-яка стрілянина в сутінках, тумані, при сильному дощі та снігопаді під час облавного полювання забороняється.

4.4. Перед початком облавного полювання розпорядник полювання:

проводить інструктаж з техніки безпеки і порядку організації та проведення полювання, засвідчує підпис кожного учасника в спеціальному журналі. Мисливець, який відмовився розписатися в журналі, до полювання не допускається;

перевіряє наявність відповідних документів на право полювання та користування мисливською зброєю;

виділяє загоничів і проводить їх інструктаж;

проводить жеребкування стрілецьких номерів з указівкою їх черговості;

визначає звірів (вид, стать, вік), на яких полюватимуть;

перевіряє відповідність набоїв полюванню на даний вид тварин. Набої, що не відповідають вимогам, вилучаються розпорядником до закінчення полювання;

установлює чіткі сигнали початку загону, його закінчення, збору і т. ін.

4.5. На стрільців заганяють звіра загоничі. Загоничі повинні бути одягнені в яскраві жилети.

4.6. Загоничам забороняється перебувати в загоні із зарядженою зброєю. За попередньою домовленістю, дозволяється стрільба в загоні з гладкоствольної зброї кулями тільки по вовках, що виходять із нього, тобто в протилежному напрямку від стрілецької лінії.

4.7. До початку полювання забороняється самовільно залишати пункт збору мисливців, самому полювати.

4.8. Загоничами в загоні керують єгер або мисливствознавець.

4.9. Стрільці на номери стрілецької лінії розставляються розпорядником полювання, забороняється використовувати для цього автомототранспортні засоби.

4.10. По краях (флангах) стрілецької лінії, при необхідності, виставляється охорона для попередження проникнення в загін і на стрілецьку лінію сторонніх осіб чи домашніх тварин.

4.11. Стрілецька лінія має бути прямолінійною, добре позначеною на місцевості (просіка, дорога, узлісся і т. ін.).

4.12. Стрілецькі номери розташовуються всередині загону на глибину близько 10 метрів так, щоб просіка була за спиною, один від одного на відстані до 100 метрів і визначаються розпорядником полювання в залежності від характеру полювання, місцевості, зброї і набоїв, які використовуються.

4.13. Кожен стрілець повинен знати розташування сусідніх номерів і всієї стрілецької лінії, для чого стрільці до маскування на своїх місцях мають показати один одному своє місце розташування.

4.14. Категорично забороняється мінятися номерами, самостійно вибирати місця чи залишати їх до закінчення загону (облави).

4.15. Розпорядник полювання або єгер, ставлячи стрільця на номер, повинен вказати йому напрямок стрільби і сектор обстрілу, що має беззаперечно виконуватись мисливцем. Межі секторів обстрілу повинні бути добре позначені предметами і становити кут не менше 45 град. праворуч та ліворуч від стрільця.

4.16. Стрільба вздовж стрілецької лінії і за межами свого сектора обстрілу категорично забороняється. Пострілом по стрілецькій лінії вважається постріл, унаслідок якого заряд пройшов на відстані ближче 15 метрів від сусіднього номера.

4.17. На облавах стріляють звіра з гладкоствольної зброї, якщо він проривається через стрілецьку лінію чи при наближенні до неї. При наближенні загоничів ближче ніж на 300 метрів стріляти можна назад за стрілецьку лінію. Стрілець при цьому повертається на 180 град. і може стріляти в межах свого сектора обстрілу, тобто по 45 град. праворуч та ліворуч від перпендикуляра, проведеного до стрілецької лінії.

4.18. Щоб запобігти пораненню загоничів, стрілець на номері зобов'язаний уважно оглядати сектор свого обстрілу і місцевість у напрямку пострілу.

4.19. Загоничі при наближенні до стрілецької лінії повинні бути більш уважні та частіше подавати голос.

4.20. Стрільба на облаві дозволяється по добре видимому звірові, на якого полюють. Будь-яка інша стрільба, крім стрільби по вовку (коли це попередньо обумовлено), не дозволяється.

4.21. При облавному полюванні на лосів, оленів, кабанів, козуль, ланей, муфлонів стрільба із гладкоствольної зброї проводиться кулями на дистанції не більше 50 метрів. Застосування на облавному полюванні нарізної зброї можливе з дозволу розпорядника полювання, при цьому постріли мають проводитись лише в протилежний від загону бік. Забороняється використання немисливської (у тому числі військової) вогнепальної, пневматичної та іншої стрілецької зброї, а також нарізних укладок, напівавтоматичної або автоматичної зброї з магазинами більш як на два патрони. Стрільба із гладкоствольної зброї дозволяється тільки кулями заводського виготовлення. Застосування круглої кулі категорично забороняється через її здатність до рикошетів під великими кутами.

4.22. Стрільцю заряджати рушницю під час облавного полювання дозволяється тільки на номері. Залишаючи номер, стрілець зобов'язаний розрядити рушницю.

4.23. Залишати номер і підходити до вбитого чи пораненого звіра до закінчення облави категорично забороняється. Це можливо після закінчення облави і тільки з дозволу єгеря чи розпорядника полювання.

4.24. Стрільба по звірові, що рухається в напрямку сусіднього номера, забороняється.

4.25. Переслідування пораненого звіра здійснюється після закінчення облави з дозволу єгеря чи розпорядника полювання.

4.26. Забороняється стрільба по тварині, яка впала від пострілу іншого мисливця.

4.27. Підходити до лося, кабана чи іншого великого звіра, що впав і лежить нерухомо, потрібно з рушницею, повністю готовою до пострілу.

4.28. Підходити до звіра, який лежить, слід тільки з боку спини, звертаючи увагу на вуха і шерсть на загривку. Якщо вуха притиснуті, а шерсть піднята, то звір ще живий і небезпечний. Виявивши це, не підходячи близько до звіра, потрібно дострелити його.

4.29. Категорично забороняється перед полюванням і під час його проведення вживати спиртні напої. Особи в нетверезому стані до полювання не допускаються.

4.30. Забороняється перебування будь-яких авторототранспортних засобів на території проведення загону.

4.31. Розпорядник полювання стежить за точним виконанням учасниками полювання правил облави і техніки безпеки, робить необхідні вказівки, організовує переслідування і добір пораненої тварини, має право позбавити порушників правил полювання та техніки безпеки подальшої участі в полюванні, вирішує інші організаційні питання, що виникають під час полювання.

4.32. Рішення розпорядника полювання, якщо вони не суперечать даному порядку, є обов'язковими і виконуються всіма учасниками полювання.

Начальник управління мисливського господарства М.В. Шадура